3 міфи про податкове резиденство

Питання податкового резидентства (ПР) стає наразі актуальнішим, адже зараз багато хто якраз визначається із своїм подальшим життям, будує стратегії, а це не можливо без розуміння того, які при цьому виникатимуть податкові обов’язки. Наша інформація спрямована на те, щоб Ви не діяли навмання, а приймали зважені рішення, розуміючи всі ризики та можливості.

Податкове резидентство (ПР) – це статус людини, від якого залежать її податкові зобов’язання перед державою, а саме: подання декларації про доходи та сплата податків.

Поки людина проживає та працює в одній країні, питання ПР не виникає, адже все зрозуміло, людина має дотримуватись податкових законів своєї країни. Коли ж в житті з’являється друга країна, де людина проживає або працює, або якщо вона починає отримувати доходи в різних країнах, необхідно визначатись з ПР. І це важливо для того, щоб:

  • Мати належним чином легалізований дохід;
  • Не мати претензій з боку податкових органів.

    Отже, міфи про ПР:

    1. Деякі вважають, що якщо людина не проживає на території України 183 дні, то вона не є резидентом України.

    Це не так.Для визначення ПР існує цілий ряд критеріїв, і Україна точно не припиняє вважати вас ПР, тільки через та, що Ви виїхали з країни на півроку та більше.

    2. Є думка, що людина може мати ПР тільки однієї країни, і отримавши його, ПР в іншій країні припиняється автоматично.

    Це не так, в більшості випадків і країна перебування і країна громадянства вважає людину своїм резидентом, поки не доведене інше.

    3. Третій поширений міф, що оскільки існує Конвенція про усунення подвійного оподаткування, то сплативши податки в якійсь одній країні, в іншій ти вже нічого не винний.

    Знову-таки, це помилка. Завдяки конвенції можна запобігти подвійному оподаткуванню, але до цього треба докласти певних зусиль, тобто це не відбувається автоматично.